СЕРГІЙ КАРЯКІН: «Є чим гордитися, але є й куди рости»

Автор: admin. 06 Фев 2009 в 2:11

Український шахіст Сергій Карякін став першим на «Корус-турнірі» в голландському Вейк-ан-Зеї

За останніх 72 року фестиваль кращих гросмейстерів планети в голландському містечку Вейк-ан-Зєї не проводився по цілком зрозумілих причинах тільки одного дня - в останній рік Другої світової війни. Ну а в перший день лютого 2009-го сенсаційну перемогу на супертурнірі 19-ої категорії отримав українець Сергій Карякін. Вчора 19-річний гросмейстер з Сімферополя дав інтерв’ю кореспондентові «СЕ».

«Корус-турнір» - перший великий турнір сезону, який не дав змоги відчути смак новорічних свят і дня народження Карякіну, яке кримчанин відзначив 12 січня. Інша справа, що шкодувати про це зараз вже не доводиться: успіх у Вейк-ан-Зєї підтвердив, що самий юний гросмейстер в історії сучасних шахів повною мірою виправдовує видані йому аванси.

ТРИНАДЦЯТЬ РОКІВ ПОТОМУ

-   Чи не перемогу в мега-престижному  «Корус-турнірі» ви загадали собі з 12-м ударом годинника біля новорічної ялинки 31 грудня? – поцікавився у Сергія автор цих рядків.
-  Ні, хоча теоретично я цілком міг загадати і його, адже перемога в такому турнірі - величезне досягнення. Озвучувати своє бажання не буду, тільки натякну, що воно теж пов’язане з шахами. Збудеться чи ні - зрозумію трохи пізніше.

-   Ви знаєте, скільки разів українці вигравали змагання у Вейк-ан-Зєї?
-  Ні… А скільки?

-   Один. І зробив це в 1996 році львів’янин Василь Іванчук.
-  Що ж, дуже цікаво. Але хочеться вірити, що в майбутньому українці перемагатимуть тут частіше, ніж раз в тринадцять років

-   Головний тренер збірної України Володимир Тукмаков, який зробив вам чималу кількість компліментів, відмітив, що на Всесвітній шаховій олімпіаді, що відбулася в грудні, в Дрездені жоден з наших шахістів в хорошій формі не перебував…
-  З Володимиром Борисовичем складно не погодитися. На Олімпіаді я і мої партнери відчували себе не дуже свіжо. Причина банальна: перед цим було зіграно велику кількість турнірів, ми не встигли як слід відпочити,  просто кажучи  «наїлися» шахами, що не забуло позначитися в найвирішальніший момент.

-   Маєте на увазі матч останнього туру з американцями?
-  Так, на той момент ми ділили перше місце і реально претендували на золоті медалі.  Але програвши збірній США, відкотилися на четверте місце.

ЗБІРНА СВІТУ В ЕМІРАТАХ


-   Добре, але яким чином вам удалося відновити кращі кондиції всього лише за місяць з невеликим?
-  Гадаю, що допомогли багаточисельні січневі свята. Крім того, я встиг побувати в ОАЕ, де у складі одного з місцевих клубів став чемпіоном Азіатської Ліги. У шахи грав зовсім небагато, зате чудово відпочив, зарядивши себе масою позитивних емоцій. Крім того, дуже приємно було виступати пліч-о-пліч з такими гравцями як мій співвітчизник Захар Єфименко, грузинський гросмейстер Баходур Джобава, спортсмен з Китаю Лі Чао, а також Габріел Саркисян з Вірменії. Можна сказати,  що з нас вийшла своєрідна збірна світу.

-  «Корус Турнір» у Вейк-ан-Зєї по праву називають «шаховим Уїмблдоном», вважаючи його за найбільш престижне змагання гросмейстерського «Великого шлему». Але чи не понизила його престиж відсутність таких майстрів як індієць Вішванатан Ананд, болгарин Веселін Топалов, росіянин Володимир Крамник?
-  Не думаю. Якщо брати окремо, то біля кожного з перерахованих вами спортсменів були свої причини пропустити голландський фестиваль шахів. Топалов міг би не показати високий результат у зв’язку з тим, що зараз готується до найважливішого матчу претендентів за звання чемпіона світу з Гатой Камським. У Крамника в січні народилося дитя (Володимир і його дружина, француженка Марі-Ло, назвали дівчинку Дашею. - Прим. М.С.). крім того,  він дуже давно вигравав у Вейк-ан-Зєї (11 років тому Крамник поділив перше-друге місце з Вішванатаном Анандом). Про чемпіона світу Ананда особливо сказати нічого, але упевненості в тому, що індієць показав би свою кращу гру, немає. «Корус-турнір» - особливе змагання,  і воно завжди збирає видатних гросмейстерів. Той же Левон Аронян,  що вигравав тут двічі підряд, приїхав у Вейк-ан-Зєє, щоб захистити титул. Але за великим рахунком, склад учасників був дуже рівний,  і перемогти  міг  кожен.  Отже мені є чим гордитися.

«ШВИДКИЙ ГОЛ» ОЛЕКСАНДРУ МОРОЗЕВИЧУ

- Весь шаховий світ знає про «стартові синдроми», якими, наприклад, «хворів» Бобі Фішер, який завжди нервував в дебютах крупних турнірів. Чи можна порівняти вдалий початок змагань в шахах з швидким голом у футболі, який ви в першій партії «Корус-турніру» забили в «ворота» росіянина Олександра Морозевича?
-  Безумовно.  Я вважаю, що вдалий старт - це дуже важливо.  Не хочу порівнювати себе з Фішером, але, як і він, не можу адекватно  оцінити свою форму, поки не зіграю перший матч на турнірі. На цей раз все вийшло дуже вдало: я досить швидко переміг сильного опонента. І  хоча  по ходу партії  не обійшлося без його «зівка», я залишився вельми задоволений своєю грою, і зокрема тим, як використовував його помилку. Цей матч додав мені упевненості,  яка супроводжувала мене протягом всіх змагань.

-   У тому числі і в 6-му турі, коли, на думку експертів, ви врятувалися у важкій позиції в поєдинку з ще одним шаховим вундеркіндом норвежцем Магнусом Карлсеном. До речі, після цієї партії фахівці критикували «Малюка» за дуже поспішні ходи, які нібито перешкодили йому отримати явну перемогу…
- Насправді, там все було набагато складніше, ніж здається. Після закінчення дебютної частини партії, суперник зробив декілька азартних ходів, намагаючись повести свою атаку через фланги, що, на мій погляд, було помилковим рішенням. Скажу більше, мені удалося цим скористатися і в якийсь момент в чорних, якими я грав, з’явилася невелика перевага. Проте, Магнус грав дуже швидко, чим створив мені немало проблем. Зрештою я заліз в цейтнот, який перешкодив мені правильно зорієнтуватися у ситуації, яка склалася, унаслідок чого я «прозівав» один вдалий хід. Що поробиш, часу було дуже мало, і знаходити оптимальні рішення виявилося непросто. Карлсон, правда, теж злегка «пригальмував» в ендшпілі, і на нічию ми погоджувалися в обопільному цейтноті.

ПАВУК - У ВЛАСНІЙ ПАВУТИНІ


-   А потім послідувала раптова «підніжка» від співвітчизника - Василя Іванчука, що обіграв вас в 8-му турі. Чи можна сказати, що поєдинки двох кращих «дощок» України носять особливо принциповий характер?
-  Я б так не сказав, але Василь Іванчук традиційно здорово грає практично зі всіма співвітчизниками.  Напевно, намагається в кращому сенсі цих слів показати, хто в будинку господар. І хоча, в цілому, турнір у Вейк-ан-Зєє він провів не дуже вдало, партія зі мною в його виконання була дуже хороша.

-   Груба помилка в матчі 11- го туру з Гатою Камським ледве поставила хрест на ваших переможних традиціях: фахівці назвали її абсолютно недозволенною для гравця такого класу…
-Я б не сказав, що в цій партії я: допустив якийсь грубий «зівок». Помилка була тактичного характеру: я дуже оптимістично оцінив ситуацію на дошці і почав активно атакувати пішака Камського, якого він зберіг, поставивши мене самого у вельми неприємне положення. В результаті – переоцінка позиції обернулася для мене матом.

- Зате  наступну після цієї партію з Майклом Адамсом експерти назвали позиційним шедевром, а заголовок однієї з газет свідчив: «Павук заплутався у власній павутині». Ви ж скромно сказали, що перемогли за рахунок кращої підготовки.
- Ми грали «іспанку», і я дійсно абсолютно точно знав, що потрібно робити на дошці. Скажу більше, мені вдалося серйозно здивувати суперника вже в самому дебюті, а коли я аналізував партію після матчу, то не відмітив у себе жодної помилки. Можливо, це прозвучить нескромно, але це була моя абсолютно краща зустріч за весь турнір.

БІЙ З ТІННЮ

-   За тур до закінчення змагань на перемогу в «Корус-турнире» претендувало шість гросмейстерів, які йшли, що називається, потилиця в потилицю. Тим часом, саме з 2009 року було введено правило єдиновладності: при рівності очків переможця визначали б додаткові показники. Так чим би закінчився званий в пресі «Фіналом шести» 12-й тур, якби п’ятеро ваших конкурентів не зіграли внічию?
-  Я не рахував коефіцієнти, а просто грав на перемогу, розуміючи, що нічийна епідемія суперників маловірогідна. Я був упевнений, що хтось з них точно доб’ється успіху, і чемпіон світу по бліцу Ленієр Домінгес претендував на першість не менше мого. Кубинець грав білими, і я вирішив керуватися принципом «пан або пропав», спробувавши обіграти його в гострому варіанті сіціліанського захисту. Хто переможе, вирішив я, той і стане чемпіоном. При цьому не забував, що суперник уміє грати дуже швидко, і коли Домінгес заліз в цейтнот, не розслаблявся ні на секунду.

-   Голландський тріумф багато шахових фахівців розцінили, як ваш вихід з тіні ровесника Магнуса Карлсона, що блищав останнім часом. Самі ви відчуваєте жорстку конкуренцію з 18-річним норвежцем?
-  Я б назвав його суперником, який нічим не відрізняється від будь-якого іншого. А ось наміри людей, які створюють між нами штучну напругу, мені не зрозумілі. У мене немає ніякого спеціального настрою на Магнуса, я відношуся до нього серйозно, але нічого надприродного в нашому протистоянні не вбачаю.

-   Ця гучна перемога принесла вам немало найрізноманітніших дивідендів. Який з них ви вважаєте за найважливіше?
-  Психологічну упевненість, яка дуже важлива в нашому виді спорту. Раніше турнірів такого рангу я не вигравав, зате тепер знаю, на що здатний, і це, поза сумнівом, допоможе мені надалі. Реально оцінюючи ситуацію, розумію, що мені є, куди рости. Отже після невеликого відпочинку складу план підготовки, почну запрошувати тренерів і влаштовувати тренувальні  збори, які допоможуть мені підготуватися до супертурніру в іспанському Більбао.

-   Торік батьки подарували вам на день народження ультрасучасну бритву, в цьому - ви зробили собі дарунок власноручно, перемігши у Вейк-ан-Зєє.
-  Так, але батьки теж мене не забули (посміхається). Афішувати дарунок, який вони  мені  зробили, не буду, нехай це залишиться нашим сімейним секретом. Але їх увага і надана підтримка - не останні з причин, що зумовили мій успіх в Голландії.

Михайло СПІВАКОВСЬКИЙ, газета «СЕ в Україні»

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Рубрики: Шахи


Відгуків поки немає.

Ваш відгук